Головна » Статті » Ковалівська ЗОШ » Наші вчителі [ Додати статтю ]

Історія розвитку освіти в селі Ковалівка
В 1772 р. в ході першого поділу Польщі, територія Галичини перейшла під контроль Австрійської імперії.
В 1777 р. проведено шкільну реформу, встановлено три роди шкіл: нормальні, головні, тривіяльні.
Нормальна школа була у Львові, головні по більших містах і при монастирях, а тривіяльні по селах і містечках. Навчання проводилося німецькою мовою.
Львівський єпископ П. Бєлінський дав доручення священикам щоби в парохіях вчили грамоти священики або дяки і тому ті школи названі дяківські. Перші підручники для цих шкіл були в старослов’янській мові ( читанка з 1786 р., буквар з 1790 р., катехизм з 1788 р.).
Нагляд і опіку названою школою здійснювали дідичі, які були власниками шкіл.
На цей період припадає відкриття школи в селі Ковалівка, що на Тернопільщині. Хто її побудував і на чиї кошти – не відомо. З архівних даних від 1880 р. відомо, що в Ковалівці діяла однокласна етатова (державна) школа.
В 1818 р. прийнято декрет цісаря Австрії, за яким дозволяли дітям греко-католицького обряду навчати релігію українською мовою, а польська мова була як предмет.
В документі від 1912 р. згадується про те, що в Ковалівці діяла 2-х класна школа на польській мові викладання.
З окупацією Західноукраїнських земель Польщею почалася зміна в освіті.
В 1932 році змінено шкільний устрій в народних школах. Впроваджено обов’язкове навчання на протязі 7 років (від 7 до 14 років) у трьох ступенях.
Перший – 4 класи (1-4)
Другий – 5-6 класи (1-6)
Третій – 7 класи (1-7)

В Ковалівці з архівних даних від 1938 року вказується на те, що діяла 3-х класна школа на польській мові викладання….

"Одне за одним ідуть в життя нові покоління. В них – романтика подвигу молоді і мужність тих, хто завжди попереду. В них – душі і серця тих, кого називаємо високим іменем – УЧИТЕЛЬ."

Історія Ковалівської школи в основному дуже схожа на історію інших шкіл нашого краю. Бо усюди за панської Польщі не було шкіл з українською мовою навчання, усюди уряд буржуазної Речі Посполитої проводив політику ополчення українського народу. Тому лише в деяких місцях населення довколишніх сіл, бажаючи зберегти себе від впливу поляків, намагалося дістати хоч початкову освіту на рідній мові, дати її своїм дітям.
Скупі цифри, що називають кількість шкіл на території Монастирського району, кількість вчителів в самому селі Ковалівка в 1939-1945 рр., учнів не можуть вмістити в собі і передати вдячності вчорашніх сільських неписьменних дітей, тої любові і ніжності, з якою вони і тепер зберігають в серцях імена подружжя Залецьких – перших вчителів Ковалівської школи, що віддали і знання свої і теплоту сердець людським дітям.

Початкова освіта… Саме такою була Ковалівська школа в ті роки. Потрібно було навчити дітей читати, писати.
І вони вчилися… І хоч навчання проводилося в дві зміни, бо вчителів тільки двоє, а учнів 76, але які це були дні! В полатаних свитинах і штанцях, в татових чоботах а то і босоніж в теплу пору, діти захоплено слідкували за оповіддю вчителя, котрий був для них першовідкривачем усього незвіданого.
Перші роки Ковалівської школи полягають через часи воєнних лихоліть. Чорна навала фашистської окупації надовго зачинила двері сільської школи. Страшно було і на вулицю виходити, бо хапали нелюди юнаків і дівчат і везли в німецьку неволю, в рабство. Багатьом не судилося більше побачити рідну домівку, село, свою землю. Проте діти, пізнавши радість шкільного життя, хотіли вчитися. І тому, мабуть, трепетно зберігали в найпотаємніших схованках підручники, хоч їх було лише 2-3 з перших сторінок промовляв Великий Кобзар: «Учітеся, брати мої, Думайте, читайте! І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!»

І тому, коли в 1945, коли визволено від окупації, Ковалівка повернулася до попереднього вільного життя, коли знову відкрилася школа, діти війни, що проходили свою початкову освіту не в школі, а пізнавши ненависну, страшну годину, знову прийшли в школу. 
Як важко, як боляче було дивитися на цих дітей, очі яких були не по дитячому дорослі, наповнені горем і дитячою печаллю. Потрібно було загоїти рани і їх дитячих серцях, де ще жили спогади про тата, що не повернувся з війни, про маму, що померла від голоду, віддавши останній шматочок дитині.
Пам‘ять не зберегла тих слів, з якими звернулася в перший день навчання до дітей перший директор школи в Ковалівці, Філерська Марія Іванівна, але мабуть, по-материнськи, задушевно і просто привітала вона дітей на порозі визволеної школи, котра містилася в приміщенні колишнього попівського особняка. Цей день буде пам’ятним для всіх тих, хто тепер уже має дітей, внуків, чиє життя почалося саме в цей вересневий день 1945 року.

….і пішли, покотилися шкільні будні.
Перший випуск 5-го класу був в 1945 році. І хоч тодішні п’ятикласники мали не по 11-12 років, а по 14-17, але це були перші п’ятикласники! А потім були шестикласники в 1946, а в 1947 році – перший випуск семикласників, що були найстарші, адже навчання було семирічне аж до 1955 року.
А тоді, в 1946 році, коли була школа-прогресивка, тобто продовжували після 4-го навчання у 5 і 6 класах, свіжі кадри педагогів поповнювали Ковалівську школу.
Ми з вдячністю згадуємо Філерську Марію Іванівну – першого директора школи, класовода. Учителів:
Ілляшенко Пашу Остапівну, котра вчила математику, історію і біологію;
Куяна Семена Євменовича – вчителя російської мови;
Урду Іллю Йосиповича – класовода, вчителя іноземної мови і географії;
Шклярик Любов Іванівну – класовода;
Слюсарчина Григорія Миколайовича – вчителя фізкультури.
Мало було вчителів. Всього сім чоловік! І приходилося окремим з них бути викладачами двох - трьох предметів, бо звідки було взятися вчительським кадрам в зруйнованій, понівеченій країні, коли мільйони полягли, пропали безвісти, коли вчорашній вчитель брав гвинтівку і йшов захищати Вітчизну, виконуючи обов’язок, те чому він учив своїх вихованців.
Ілля Йосипович згадує: «Ми не помічали, що працюємо в холодних класах, що чорнило часом замерзає, а зрештою, і чорнила справжнього не було, а брали столовий буряк, терли його, а тоді видушували сік і писали ним. Зошитів не ьуло. Один на всі предмети. По 3-4 підручники на клас, та й то деколи старі. А ручки – саморобні, з гусячого пір‘я… 
Ми не помічали, ми просто не звертали уваги, що діти зодягнуті хто як, не так як тепер. А тоді, кожен був одягнений в те що міг. Ми бачили тільки сяючі дитячі очі, чули дзвінкі голоси, наповнені такою жагою до знань, що це давало нам більшої охоти в роботі, допомогало перебороти труднощі перших повоєнних років…
»

На старій фотографії (фото в фотогалереї) – випускники 1949 року, семикласники. Серед них Юськів Надія Іванівна і Урда Меланія Михайлівна, котрі також назавжди полюбивши школу, залишилися працювати в ній. Надія Іванівна – вчитель географії, Меланія Михайлівна – класовод.

В 1995-1956 роках в Ковалівській школі була прогресивка, тобто учні сьомого класу вперше пішли до восьмого. Збільшилися також вчительські кадри – до 14 чоловік.
На старих фотографіях 1953-1959 років вчителі:
Дмитро Іванович Поліщук
Калинович Олександра Федосіївна.
Серед інших педагогів назвемо також 
Крету Ольгу Петрівну – вчительку молодших класів;
Корнецького Володимира Йосиповича – вчителя математики;
Будну Віру Йосипівну – вчительку української мови і літератури;
Поліщук Ліду Павлівну - вчительку української мови і літератури;
Боцюрка Богдана Володимировича – вчителя історії;
Кальчук І. В. – вчителя молодших класів.
Вже легше було працювати в порівнянні з першими повоєнними роками. Стало більше підручників, можна було вже показати карту півкуль на уроці географії, а учні молодших класів вчилися каліграфії в зошитах в косу лінійку.
В 1957 році восьмикласники стали учнями 9 класу, а в 1958 Ковалівська школа вперше за час свого існування здійснила випуск 10 класу. І тепер діти і внуки тодішніх учнів далекого 1958 оку навчаються і закінчують Ковалівську середню школу. Багато з них вчаться в вищих учбових закладах, технікумах, середніх професійно-технічних училищах, вчорашні учні Ковалівської десятирічки – це вчителі, агрономи, інженери, спеціалісти сільського господарства.
Хіба могла знати Татарин Марійка, йдучи сонячного вересневого дня 1958 року до школи в перший клас, що перший день в школі для неї буде відтоді назавжди з нею пов’язаний на все життя, що стане вчителькою хімії і біології, і настане той день, коли дочку свою Лілю і сина Ярослава вона, не ховаючи щасливих сліз і посмішки поведе до цієї ж школи?...
Нині Слюсарчин (Татарин) Марія Іллівна – один з кращих, передових педагогів Ковалівської десятирічки. Поруч з нею трудяться випускники цієї ж школи – люди старшого покоління – Урда Меланія Михайлівна та Юськів Надія Іванівна. Працює учителькою української мови та літератури Доброводівської восьмирічної школи випускниця нашої школи Терпак Марія. Російську мову і літературу викладає колишня наша учениця Тимура (Урда) Галина Іллівна.
Немало колишніх наших учнів, здобувши і здобуваючи технічну інженерну освіту, працюють тепер на Ковалівському спиртзаводі. Це Головацькі Люба, Корнецький Володимир, Данчук Анатолій, Шуя Степан, Шуя Любов та інші…
Недавні випускники Ковалівської середньої школи – Бабак Степан, Гудій Стефа, Здирок Михайло, Ванюсів Таня, Мороз Микола – студенти педвузів країни, майбутні педагоги, вдячні учні своїх наставників.
В 1976 році Ковалівська середня школа почала працювати в новому приміщенні. Світлі, просторі класи, майстерня для виробничого навчання, навчальні кабінети, спортивний комплекс, дитячі майданчики – очь це все до послуг її новим мешканцям дала держава СРСР.
Навчання здійснюється за кабінетною схемою. В школі працюють 30 педагогів з вищою та середньою спеціальною освітою, що з дня в день прищеплюють дітям високі знання.
Учні працюють на навчально дослідній ділянці, одержуючи навики вмілого господарювання з землею та с/г технікою.
Широку профорієнтаційну роботу проводять вчителі та класні керівники, зокрема Юськів Г.І., Калинович О. Ф., Слюсар чина М. І., Слюсар Л. А., Виготська В.С., та інші…
Тому не дивно, що багато учнів нашої школи після її закінчення залишилося працювати в рідному колгоспі, здобувають заочно і стаціонарно сільськогосподарські професії. Серед них Бінцаровського Івана, Лукашевича Анатолія, Дроня Михайла, Таровську Ольгу, Михальські Іванну, Лукашевича Бориса, Музику Ольгу, Томіцьку Оксану та інших…
Завершуючи розповідь про історію Ковалівської середньої школи, ми хочемо назвати усіх тих, хто був в свій час її директором, хто зробив багато для того, щоб справа навчання і виховання підростаючого покоління була поставлена на небувалу з довоєнним і післявоєнним періодом висоту.
Ось імена і роки, коли вони працювали:
1945 – Філерська Марія Іванівна – перший директор.
1946 – Олійник Іван Петрович.
1948 – Ринда Михайло Костянтинович.
1949 – Тютюник Іван Фомич.
1950 – Філіпишина Ганна Іванівна
1951 – Чепурно Кирило Никифорович
1953 – Поліщук Дмитро Іванович.
1960 – Кондратюк Василь Романович
1962 – Піх Півло Іванович
1963 – Гронець Олег Іванович
1965 – Піх Павло Іванович
1970 – Кідонь Микола Йосипович
1975 – Вигонський Михайло Якович
1979 – Расевич Роман Петрович
1979 – Макарчик Ірина Володимирівна
1985 – Гончаренко Сергій Якович
19** - Слюсар чин (Татарин) Марія Іллівна – теперішній директор Ковалівської ЗОШ




Джерело: http://kovalivka.te.ua
Категорія: Наші вчителі | Додав: ARAMIC (28.03.2009)
Переглядів: 2585 | Рейтинг: 4.0/7
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]